Борис Степан Іванович народився 4 липня 1980 року в селі Стенятин у родині простих селян. Вихователька дитячого садка Козакевич Софія Ярославівна згадує: «Пам’ятаю його маленьким, чемним хлопчиком, який був дуже добрим, він ніколи не конфліктував із дітками». Навчався в Стенятинській загальноосвітній школі. Навчався на відмінно. Закінчив школу у 1995 році. Степан був добрий із щирою душею до людей, був радістю та втіхою для батьків, працелюбний та відповідальний. Ці риси характеру залишилися у нього і в дорослому віці.
У 1995 році втратив батька, який трагічно загинув, залишившись з матір’ю та сестрою. Після закінчення Стенятинської восьмирічної школи два роки навчався в Ільковицькій середній школі, яку закінчив у 1997 році. Його однокласниця Федащук Наталія згадує, що Степан був добрим, завжди приходив на допомогу. Коли не було автобуса, щоб доїхати на навчання в школу, а це більше трьох кілометрів, він запрягав свої коні і довозив однокласників в Ільковицьку школу. Після уроків дівчата та хлопці разом із Степаном знову на конях поверталися додому.
Після закінчення Ільковицької середньої школи продовжив навчання в Белзькому професійно-технічному училищі, яке закінчив з відзнакою.
Служив у ЗСУ у 1999-2000 роках.
В 2003 році одружився. В шлюбі народилися: син Юрій,2005 р.н., донечка Аліна, 2020 р.н. та маленький синочок Роман, 2022 р.н. З дружиною Оксаною прожили у шлюбі 20 років в любові та злагоді.
Працював на різних підприємствах і скрізь зарекомендував себе як старанний і відповідальний працівник.
24 лютого 2022 року життя кожного українця розділилося на до та після. Повномасштабне вторгнення російського агресора в Україну принесло з собою біль та втрати. Агресор досі нищить цивільні об’єкти, квітучі міста і села стають суцільними руїнами.
Говорити про трагічну долю людей, які загинули на війні, завжди боляче. На жаль, його родину, не оминуло це велике горе. Сім’я втратила доброго сина, чоловіка та чудового батька. Тільки в серпні 2023 року пішов захищати рідну землю- 18 серпня був призваний до лав Збройних сил України стрільцем-помічником гранатометника військової частини А4667, 42-ої механізованої бригади, яка є однією з ключових військових одиниць Збройних сил України. Її діяльність пройшла через різні періоди, починаючи від моменту створення до сучасних часів. Після навчання був відправлений у населений пункт Кліщіївка Бахмутського району Донецької області. Вже у перші дні перебування на сході відчув усе жахіття та пекло війни. Триматися проти ворога допомагала молитва рідних і сімейне фото, яке було завжди із ним.
Та не судилося повернутися із перемогою до рідної домівки. Загинув Захисник Борис Степан 13 листопада 2023 року під час ворожого штурму, отримавши поранення, несумісні із життям. Він до останнього був відданий Військовій присязі на вірність українському народу, мужньо виконував військовий обов'язок у бою за Україну, її свободу і незалежність.16 листопада повернувся у рідну домівку у с.Свитазів. Хоронили Героя 17 листопада 2023 року на місцевому кладовищі.
Відтепер йому назавжди 43...
Завжди пам'ятаймо про ту найвищу ціну, яку платять наші Захисники заради нашого мирного життя.
P.S. Степан Борис став четвертим Героєм-випускником Ільковицької школи, який загинув у боротьбі проти московського окупанта.
Вічна пам'ять Герою !
Підготували
учні 8 класу
Ільковицького НВК
«ЗШ І-ІІІ ст. –дитячий садок»
Бульбак Михайло, Остапчук Аліна
Керівник: Костюк Андрій Ярославович,
вчитель історії
Борис Степан Іванович народився 4 липня 1980 року у селі Стенятин у родині простих селян. Освіту здобував у Стенятинській загальноосвітній школі. Навчався на відмінно. В дитинстві був добрим та щирим до людей, працьовитим і відповідальним, радістю та втіхою для батьків. Ці ж риси характеру залишилися з ним по життю. Закінчив школу в 1995 році. У цьому ж році у свої юні роки втратив батька, який трагічно загинув залишившись з матір’ю та сестрою.
Пізніше навчався ще два роки в Ільковицькій середній школі. Далі продовжив навчання в місті Белз у професійно - технічному училищі, яке закінчив з відзнакою. Служба в армії 1999 – 2000 роки.
В 2003 році одружився. В шлюбі народився син Юрій, дочка Аліна та маленький синочок Роман. З дружиною Оксаною прожили у шлюбі 20 років в злагоді та любові.
Працював на різних роботах і скрізь себе зарекомендував як відповідальний та старанний робітник.
24 лютого 2022 року життя кожного українця розділилося на до та після. У багатьох країнах світу війна стала давнім минулим, але для України вона стала реальністю на початку ХХІ століття. Повномасштабне вторгнення російського агресора в Україну несе за собою біль та втрати. Агресор завдає удари по цивільним об’єктам, квітучі міста стають руїнами замість будинків. Говорити про трагічну долю людей на війні завжди складно та болісно.
На жаль родину Степана лихо не оминуло. 18 серпня 2023 року був призваний до лав Збройних сил України стрільцем – помічником гранатометника в 42-й механізованій бригаді.
42 бригада є однією з ключових військових одиниць Збройних сил України. Її діяльність пройшла через різні періоди, починаючи з моменту створення до сучасних часів. Бригаду було створена в 1999 році згідно з указом Президента України, що привело до формування потужної та дисциплінованої військової одиниці. Первинна формування бригади відбулася на основі військових частин, які вже мали багатий військовий досвід. Бойовий шлях бригади заповнений численними воєнними операціями та участю у ключових конфліктах. Одним із найважливіших моментів у бойовому шляху бригади була участь у захисті суверенітету та територіальної цілісності України, зокрема під час подій, пов'язаних з Кримом та східними областями країни. Окрім того, бригада активно залучалася до миротворчих місій, що полягало у забезпеченні безпеки та стабільності в районах конфліктів, а також у наданні гуманітарної допомоги мирному населенню.
В сучасний період бригада продовжує свою службу, забезпечуючи обороноздатність та безпеку країни. Вона постійно вдосконалює свою тактику та стратегію, використовуючи накопичений досвід та сучасні військові практики. Її солдати виявили справжню відвагу та професіоналізм у найскладніших умовах.
Бригада накопичила значний досвід участі у бойових операціях та адаптації до різних військових сценаріїв, що робить її однією з ключових бойових одиниць. 42-а окрема механізована бригада активно співпрацює з партнерськими військами та участь у міжнародних військових навчаннях сприяє обміну досвідом та покращенню військової координації. Всі ці факти свідчать про вражаючий внесок та великий досвід 42-ої механізованої бригади у захисті країни та сприянні світовому порозумінню. Ця бригада безсумнівно заслуговує на визнання за свою неймовірну працездатність та військову дисципліну.
Бойовий шлях бригади також супроводжується різними бойовими нагородами, визнанням та заслугами. Її вояки проявили себе як відважні та віддані захисники країни. Усі ці бойові дії, воєнні операції та участь у миротворчих місіях склали багатий досвід для бригади. Цей досвід служить фундаментом для подальшого розвитку та вдосконалення тактики та стратегії.
Після навчання у Рівному був відправлений у населений пункт Кліщіївка Бахмутського району Донецької області. Вже у перші дні перебування на сході відчув усе жахіття та пекло війни. Протриматися проти ворога допомагала молитва рідних і сімейне фото, яке було завжди поряд з ним.
13 листопада 2023 року надійшла сумна звістка про загибель Степана. Його душа та тіло стали частиною нашої землі, а спогади про нього житимуть у серці близьких. Він залишив нас як герой, зіткнувшись з ворогом пліч-о-пліч. Смуток огортає нас, але Степанову відвагу та самовідданість будемо пам’ятати завжди.
Степан Борис є моїм хрещеним батьком. Озирнувшись назад, згадую наші зустрічі. Вони завжди були сповнені теплом і купою позитивних вражень. Час проведений з ним був особливий, адже між нами був унікальний зв’язок. Ця невимушена близькість та щирі відносини залишатимуться незабутніми у моєму житті.
Тепер у мене на небесах є ще один Ангел-Охоронець який берегтиме та супроводжуватиме мене усе життя.
Список джерел та літератури
1. https://uk.wikipedia.org/ 42-га окрема механізована бригада (Україна)
Робота
Венгрин Василини
учениці 11 класу
Стенятинської ЗШ І-ІІІ ступенів
Керівник:
Дзядик Олена Мар’янівна
вчитель історії
Стенятинської ЗШ І-ІІІ ступенів